ტიპიური სომხური წინადადება თავისი ბუნდოვანებით. ამ ლოგიკით შარდონეც და კაბერნეც კაი ხანია საქართველოს დასავლეთით ხარობენ.ავაგ არუთუნიანი wrote:საფერავის ჯიშის ყურძენი ათას წელზე მეტია, სომხეთის ჩრდილოეთით ხარობს
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
Moderators: Kakha, Druides, Mta Mkvarebia, ilia, Kakha, Druides, Mta Mkvarebia, ilia, Kakha, Druides, Mta Mkvarebia, ilia, Kakha, Druides, Mta Mkvarebia, ilia
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
ARCHILI
- Tamari-ch.
- იეტი
- Posts: 10747
- Joined: 23 აპრ 2008, 20:31
- Location: Tbilisi
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
ათასი არა - ორი ათასი იქნება მაგი -Nephros wrote:ტიპიური სომხური წინადადება თავისი ბუნდოვანებით. ამ ლოგიკით შარდონეც და კაბერნეც კაი ხანია საქართველოს დასავლეთით ხარობენ.ARCHILI wrote:საფერავის ჯიშის ყურძენი ათას წელზე მეტია, სომხეთის ჩრდილოეთით ხარობს
ნამეტანი თავმდაბლობენ სომხები....
Similia similibus curantur
უჭირს ქართულ საზოგადოებას დღეს, ზრდილობაში და რაინდობაში....
უჭირს ქართულ საზოგადოებას დღეს, ზრდილობაში და რაინდობაში....
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
Tamari-ch.
კი, ორი ათასია, მაგრამ თუ საჭიროა ეგ ორი ათასი იგივე 12 ათასია თუმცა ამ რიცხვზე ერთი ნულიანის მიწერაც არაა არავითარი პრობლემა
კი, ორი ათასია, მაგრამ თუ საჭიროა ეგ ორი ათასი იგივე 12 ათასია თუმცა ამ რიცხვზე ერთი ნულიანის მიწერაც არაა არავითარი პრობლემა
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
მშვენიერია, ყოჩაღ გიო...qvevri wrote:http://www.youtube.com/watch?v=W99OOtrDcXo
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
ყიჩაღ გიო
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
ვა! რა კარგი სიუჟეტია, გიო!
აქვე უნდა ეთქვათ, რომ ეგ შენი მარანიუკვე მუზეუმია......უნიკალურ ექსპონატებზე კი თქვეს.....
გილოცავთ კიდევ ერთ დიდ წარმატებას-ლექსიკონის გამოცემას!
აქვე უნდა ეთქვათ, რომ ეგ შენი მარანიუკვე მუზეუმია......უნიკალურ ექსპონატებზე კი თქვეს.....
გილოცავთ კიდევ ერთ დიდ წარმატებას-ლექსიკონის გამოცემას!
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
qvevri
გიო, ვამაყობთ შენით!
პს. კარვის ღვინოც რომ გამოჩნდა
გიო, ვამაყობთ შენით!
პს. კარვის ღვინოც რომ გამოჩნდა
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
ეგ სიუჟეტი ახლა ვნახე, მაგის ტყუპისცალს კი პირდაპირ ეთერში ვუყურე რ2-ზე თუ იმედზე ამ დღეებში.qvevri wrote:http://www.youtube.com/watch?v=W99OOtrDcXo
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
ДревнÑÑ Ð¿ÐµÑ‰ÐµÑ€Ð° Ðрени радует ученых новыми открытиÑми24.01.2011 00:49
ÐрмениÑ, 23 ÑнварÑ. Слава Ñамых древних виноделов доÑталаÑÑŒ Ðрмении. ШеÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹ÑÑч лет назад именно армÑне наладили производÑтво вина. РаÑкопки в пещере Ðрени продолжаютÑÑ, а вмеÑте Ñ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ и новые открытиÑ, передает mir24.tv.
ÐрмÑне претендуют на звание древнейших виноделов в мире. Подтверждение Ñтому было найдено еще три года назад, во Ð²Ñ€ÐµÐ¼Ñ Ð¾Ð±Ð½Ð°Ñ€ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð² пещере Ñела Ðрени производÑтвенного комплекÑа Ð¸Ð·Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð°. И вот ÑовÑем недавно из лаборатории КалифорнийÑкого универÑитета пришло научное подтверждение. ВинодельчеÑкому комплекÑу в Ñеле Ðрени дейÑтвительно шеÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹ÑÑч лет.
Ðа первый взглÑд - обычный каньон у оживленной автотраÑÑÑ‹, ÐºÐ¾Ñ‚Ð¾Ñ€Ð°Ñ Ð²ÐµÐ´ÐµÑ‚ из Еревана в южные регионы Ðрмении. Ðа Ñамом деле – Ñто ÑƒÐ½Ð¸ÐºÐ°Ð»ÑŒÐ½Ð°Ñ Ð¿ÐµÑ‰ÐµÑ€Ð° Ðрени, где три года назад археологи обнаружили ÑкÑпонаты Ñпохи Ñнеолита. Руководитель научной ÑкÑпедиции Ð‘Ð¾Ñ€Ð¸Ñ Ð“Ð°Ð±Ñ€Ð¸ÐµÐ»Ñн объÑÑнÑет принцип работы древнего производÑтвенного винного комплекÑа. Вот давильнÑ, вокруг которой были разброÑаны отлично ÑохранившиеÑÑ ÐºÐ¾Ñточки винограда. Рвот и кувшины, где Ñто вино хранилоÑÑŒ. Ðнализы КалифорнийÑкого универÑитета подтвердили: Ñтому оборудованию дейÑтвительно шеÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹ÑÑч лет.
«Прародиной Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ð´ÐµÐ»Ð¸Ñ ÑчитаетÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´Ð½ÐµÐ°Ð·Ð¸Ð°Ñ‚Ñкий регион – МеÑопотамиÑ, КавказÑкое нагорье, ÐрмÑнÑкое нагорье. Именно здеÑÑŒ были одомашнены некоторые виды винограда, здеÑÑŒ и началоÑÑŒ производÑтво вина. Ðрени уникален тем, что здеÑÑŒ мы нашли производÑтво Ñтого продукта», - раÑÑказывает руководитель археологичеÑкой группы по раÑкопкам «Ðрени-1» Ð‘Ð¾Ñ€Ð¸Ñ Ð“Ð°Ð±Ñ€Ð¸ÐµÐ»Ñн.
Пещера Ðрени - наÑтоÑÑ‰Ð°Ñ Ñокровищница Ð´Ð»Ñ Ð°Ñ€Ñ…ÐµÐ¾Ð»Ð¾Ð³Ð¾Ð². Увидеть такое количеÑтво артефактов никто не ожидал. ЗдеÑÑŒ не только производили вино, но и Ñовершали погребальные обрÑды. Ð’ неÑкольких кувшинах найдены оÑтанки девушек 13-18 лет. Ðнализ ДÐК показал: они принадлежали одному ÑемейÑтву, по вÑей видимоÑти, знатному. ЯÑно одно: вино было неотъемлемой чаÑтью вÑех культовых обрÑдов.
«Когда открыли один из караÑов, который был замурован, там были Ñтебли троÑтника, и Ñ Ñ‚ÑƒÑ‚ же вÑпомнил Ñообщение КÑенофонта о том, что армÑне вино хранили в погребе, в кувшинах, а на вине плавали Ñемена ÑчменÑ, и вино они пили ÑтеблÑми троÑтника. Когда Ñ ÑƒÐ²Ð¸Ð´ÐµÐ» Ñти ÑоÑуды, Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ñл, Ñто оно», - продолжает Ð‘Ð¾Ñ€Ð¸Ñ Ð“Ð°Ð±Ñ€Ð¸ÐµÐ»Ñн.
Ученым предÑтоит ответить на Ñамый главный вопроÑ: почему органичеÑкие вещеÑтва так хорошо ÑохранилиÑÑŒ и знали ли об уникальных ÑвойÑтвах пещеры древние люди. У входа в галерею была найдена Ð¼ÑƒÐ¼Ð¸Ñ„Ð¸Ñ†Ð¸Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ð°Ñ Ñ‚ÑƒÑˆÐ° козла. Ученые обнаружили ее в анатомичеÑки целом ÑоÑтоÑнии. И что Ñамое интереÑное, древние люди абÑолютно не иÑпользовали Ñпециальных вещеÑтв Ð´Ð»Ñ Ð¼ÑƒÐ¼Ð¸Ñ„Ð¸ÐºÐ°Ñ†Ð¸Ð¸.
Ð’ июне прошлого года у наружной Ñтены пещеры был найден Ñамый древний в мире ботинок. Ðнализ показал, что образцу Ñапожного иÑкуÑÑтва - пÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹ÑÑч лет. Подобно другим ÑкÑпонатам загадочной пещеры он был извлечен из ÑоÑуда, туго набитого троÑтником. «Вот Ñмотрите, Ñто прекраÑно ÑохранившиеÑÑ Ñемена, которым предÑтоит пройти радиокарбонный анализ на подтверждение», - показывает директор инÑтитута археологии и Ñтнографии Ðрмении Павел ÐветиÑÑн.
Отлично ÑохранившиеÑÑ Ð¿Ñ€ÐµÐ´Ð¼ÐµÑ‚Ñ‹ поначалу Ñбили ученых Ñ Ñ‚Ð¾Ð»ÐºÑƒ. Они подумали, что имеют дело Ñ ÑтнографичеÑким материалом 19 века. ОказалоÑÑŒ, артефакты гораздо Ñтарше. «При раÑкопках мы убедилиÑÑŒ в том, что археологичеÑкий плаÑÑ‚ не тронут, но Ñтого не доÑтаточно. Ðеобходимо дождатьÑÑ Ñ€ÐµÐ·ÑƒÐ»ÑŒÑ‚Ð°Ñ‚Ð¾Ð² анализов. Виноградные коÑточки, например, находÑÑ‚ÑÑ Ð² Копенгагене, и на днÑÑ… мы получим окончательное подтверждение того, что им дейÑтвительно шеÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹Ñ. лет», - продолжает Павел ÐветиÑÑн.
Рафаел СимонÑн - владелец винного мини-завода в Ðрени. Ð’ год производит около 200 Ñ‚Ñ‹Ñ. бутылок одноименного вина. Узнав о находке археологов, Ñразу же Ð¾Ñ‚Ð½ÐµÑ Ð¸Ð¼ Ñемена Ñвоего винограда. Ðнализ ДÐК показал, что Ðрени идентичен винограду найденному в пещере. «Я очень обрадовалÑÑ Ñтому факту. Ðто значит, что нашему Ðрени - 6 Ñ‚Ñ‹Ñ. лет. И что Ñамое интереÑное - производÑтвенный процеÑÑ Ð·Ð° Ñто Ð²Ñ€ÐµÐ¼Ñ Ð½Ðµ изменилÑÑ. Те же давильни, те же глинÑные ÑоÑуды, в которых люди и ÑÐµÐ³Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð½ÑÑ‚ вино», - раÑÑказывает РафаÑл СимонÑн.
Каждую оÑень Ñразу поÑле Ñбора винограда аренийцы организуют праздник вина, на который ÑъезжаетÑÑ Ð²ÑÑ ÐрмениÑ. Виноград Ðрени уникален тем, что ÑвлÑетÑÑ Ð°Ð±Ð¾Ñ€Ð¸Ð³ÐµÐ½Ð½Ñ‹Ð¼ Ñортом. Своим гоÑÑ‚Ñм аренийцы и ÑÐµÐ³Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ñ‹Ð²Ð°ÑŽÑ‚ производÑтвенный процеÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð°, который вот уже шеÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹ÑÑч лет оÑтаетÑÑ Ð½ÐµÐ¸Ð·Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ‹Ð¼. Ðаходками в пещере Ðрени заинтриговано вÑе мировое археологичеÑкое ÑообщеÑтво. Ведь пещера Ñкрывает еще много неизученных галерей. Уже веÑной на помощь армÑнÑким коллегам прибудут ученые из СШРи Ирландии.
ÐрмениÑ, 23 ÑнварÑ. Слава Ñамых древних виноделов доÑталаÑÑŒ Ðрмении. ШеÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹ÑÑч лет назад именно армÑне наладили производÑтво вина. РаÑкопки в пещере Ðрени продолжаютÑÑ, а вмеÑте Ñ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ и новые открытиÑ, передает mir24.tv.
ÐрмÑне претендуют на звание древнейших виноделов в мире. Подтверждение Ñтому было найдено еще три года назад, во Ð²Ñ€ÐµÐ¼Ñ Ð¾Ð±Ð½Ð°Ñ€ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð² пещере Ñела Ðрени производÑтвенного комплекÑа Ð¸Ð·Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð°. И вот ÑовÑем недавно из лаборатории КалифорнийÑкого универÑитета пришло научное подтверждение. ВинодельчеÑкому комплекÑу в Ñеле Ðрени дейÑтвительно шеÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹ÑÑч лет.
Ðа первый взглÑд - обычный каньон у оживленной автотраÑÑÑ‹, ÐºÐ¾Ñ‚Ð¾Ñ€Ð°Ñ Ð²ÐµÐ´ÐµÑ‚ из Еревана в южные регионы Ðрмении. Ðа Ñамом деле – Ñто ÑƒÐ½Ð¸ÐºÐ°Ð»ÑŒÐ½Ð°Ñ Ð¿ÐµÑ‰ÐµÑ€Ð° Ðрени, где три года назад археологи обнаружили ÑкÑпонаты Ñпохи Ñнеолита. Руководитель научной ÑкÑпедиции Ð‘Ð¾Ñ€Ð¸Ñ Ð“Ð°Ð±Ñ€Ð¸ÐµÐ»Ñн объÑÑнÑет принцип работы древнего производÑтвенного винного комплекÑа. Вот давильнÑ, вокруг которой были разброÑаны отлично ÑохранившиеÑÑ ÐºÐ¾Ñточки винограда. Рвот и кувшины, где Ñто вино хранилоÑÑŒ. Ðнализы КалифорнийÑкого универÑитета подтвердили: Ñтому оборудованию дейÑтвительно шеÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹ÑÑч лет.
«Прародиной Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ð´ÐµÐ»Ð¸Ñ ÑчитаетÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´Ð½ÐµÐ°Ð·Ð¸Ð°Ñ‚Ñкий регион – МеÑопотамиÑ, КавказÑкое нагорье, ÐрмÑнÑкое нагорье. Именно здеÑÑŒ были одомашнены некоторые виды винограда, здеÑÑŒ и началоÑÑŒ производÑтво вина. Ðрени уникален тем, что здеÑÑŒ мы нашли производÑтво Ñтого продукта», - раÑÑказывает руководитель археологичеÑкой группы по раÑкопкам «Ðрени-1» Ð‘Ð¾Ñ€Ð¸Ñ Ð“Ð°Ð±Ñ€Ð¸ÐµÐ»Ñн.
Пещера Ðрени - наÑтоÑÑ‰Ð°Ñ Ñокровищница Ð´Ð»Ñ Ð°Ñ€Ñ…ÐµÐ¾Ð»Ð¾Ð³Ð¾Ð². Увидеть такое количеÑтво артефактов никто не ожидал. ЗдеÑÑŒ не только производили вино, но и Ñовершали погребальные обрÑды. Ð’ неÑкольких кувшинах найдены оÑтанки девушек 13-18 лет. Ðнализ ДÐК показал: они принадлежали одному ÑемейÑтву, по вÑей видимоÑти, знатному. ЯÑно одно: вино было неотъемлемой чаÑтью вÑех культовых обрÑдов.
«Когда открыли один из караÑов, который был замурован, там были Ñтебли троÑтника, и Ñ Ñ‚ÑƒÑ‚ же вÑпомнил Ñообщение КÑенофонта о том, что армÑне вино хранили в погребе, в кувшинах, а на вине плавали Ñемена ÑчменÑ, и вино они пили ÑтеблÑми троÑтника. Когда Ñ ÑƒÐ²Ð¸Ð´ÐµÐ» Ñти ÑоÑуды, Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ñл, Ñто оно», - продолжает Ð‘Ð¾Ñ€Ð¸Ñ Ð“Ð°Ð±Ñ€Ð¸ÐµÐ»Ñн.
Ученым предÑтоит ответить на Ñамый главный вопроÑ: почему органичеÑкие вещеÑтва так хорошо ÑохранилиÑÑŒ и знали ли об уникальных ÑвойÑтвах пещеры древние люди. У входа в галерею была найдена Ð¼ÑƒÐ¼Ð¸Ñ„Ð¸Ñ†Ð¸Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ð°Ñ Ñ‚ÑƒÑˆÐ° козла. Ученые обнаружили ее в анатомичеÑки целом ÑоÑтоÑнии. И что Ñамое интереÑное, древние люди абÑолютно не иÑпользовали Ñпециальных вещеÑтв Ð´Ð»Ñ Ð¼ÑƒÐ¼Ð¸Ñ„Ð¸ÐºÐ°Ñ†Ð¸Ð¸.
Ð’ июне прошлого года у наружной Ñтены пещеры был найден Ñамый древний в мире ботинок. Ðнализ показал, что образцу Ñапожного иÑкуÑÑтва - пÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹ÑÑч лет. Подобно другим ÑкÑпонатам загадочной пещеры он был извлечен из ÑоÑуда, туго набитого троÑтником. «Вот Ñмотрите, Ñто прекраÑно ÑохранившиеÑÑ Ñемена, которым предÑтоит пройти радиокарбонный анализ на подтверждение», - показывает директор инÑтитута археологии и Ñтнографии Ðрмении Павел ÐветиÑÑн.
Отлично ÑохранившиеÑÑ Ð¿Ñ€ÐµÐ´Ð¼ÐµÑ‚Ñ‹ поначалу Ñбили ученых Ñ Ñ‚Ð¾Ð»ÐºÑƒ. Они подумали, что имеют дело Ñ ÑтнографичеÑким материалом 19 века. ОказалоÑÑŒ, артефакты гораздо Ñтарше. «При раÑкопках мы убедилиÑÑŒ в том, что археологичеÑкий плаÑÑ‚ не тронут, но Ñтого не доÑтаточно. Ðеобходимо дождатьÑÑ Ñ€ÐµÐ·ÑƒÐ»ÑŒÑ‚Ð°Ñ‚Ð¾Ð² анализов. Виноградные коÑточки, например, находÑÑ‚ÑÑ Ð² Копенгагене, и на днÑÑ… мы получим окончательное подтверждение того, что им дейÑтвительно шеÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹Ñ. лет», - продолжает Павел ÐветиÑÑн.
Рафаел СимонÑн - владелец винного мини-завода в Ðрени. Ð’ год производит около 200 Ñ‚Ñ‹Ñ. бутылок одноименного вина. Узнав о находке археологов, Ñразу же Ð¾Ñ‚Ð½ÐµÑ Ð¸Ð¼ Ñемена Ñвоего винограда. Ðнализ ДÐК показал, что Ðрени идентичен винограду найденному в пещере. «Я очень обрадовалÑÑ Ñтому факту. Ðто значит, что нашему Ðрени - 6 Ñ‚Ñ‹Ñ. лет. И что Ñамое интереÑное - производÑтвенный процеÑÑ Ð·Ð° Ñто Ð²Ñ€ÐµÐ¼Ñ Ð½Ðµ изменилÑÑ. Те же давильни, те же глинÑные ÑоÑуды, в которых люди и ÑÐµÐ³Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð½ÑÑ‚ вино», - раÑÑказывает РафаÑл СимонÑн.
Каждую оÑень Ñразу поÑле Ñбора винограда аренийцы организуют праздник вина, на который ÑъезжаетÑÑ Ð²ÑÑ ÐрмениÑ. Виноград Ðрени уникален тем, что ÑвлÑетÑÑ Ð°Ð±Ð¾Ñ€Ð¸Ð³ÐµÐ½Ð½Ñ‹Ð¼ Ñортом. Своим гоÑÑ‚Ñм аренийцы и ÑÐµÐ³Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ñ‹Ð²Ð°ÑŽÑ‚ производÑтвенный процеÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð°, который вот уже шеÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ‹ÑÑч лет оÑтаетÑÑ Ð½ÐµÐ¸Ð·Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ‹Ð¼. Ðаходками в пещере Ðрени заинтриговано вÑе мировое археологичеÑкое ÑообщеÑтво. Ведь пещера Ñкрывает еще много неизученных галерей. Уже веÑной на помощь армÑнÑким коллегам прибудут ученые из СШРи Ирландии.
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
ლეონტი
ამ თემაში მსგავსი სისულელეების ალაგი არ არის! თუმცა იდოს, მრავალფეროვნებისათვის შეიძლება, თანაც კიდევ ერთხელ დავრწმუნდებით იმაში, რომ ჩვენ, ქართველებს მართლაც არა გვყავს ვინმე ნორმალური მეზობელი.
ამ თემაში მსგავსი სისულელეების ალაგი არ არის! თუმცა იდოს, მრავალფეროვნებისათვის შეიძლება, თანაც კიდევ ერთხელ დავრწმუნდებით იმაში, რომ ჩვენ, ქართველებს მართლაც არა გვყავს ვინმე ნორმალური მეზობელი.
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
ლეონტი
სომხები მიზანმიმართულად ავრცელებენ ამ ინფორმაციას და გარკვეულ შედეგსაც მიაღწიეს, მრავალ ქვეყანაში სომხეთს იცნობენ როგორც ღვინის წარმოების დაწყების კერას, ქართველები პასიურობენ...
ღვინო ,,არენი" გაგისინჯავს? მე გავსინჯე, ძალზედ სუსტი ღვინოა, ვერაფრით მოიხიბლები კაცი, თუმცა შეიძლება ეგ პრობლემაც მოაგვარონ, ჩამოიყვანენ ფრანგ ტექნოლოგს და დააყენებენ ნორმალური ხარისხის ღვინოს...
აკი კონიაკის კეთებაც სარაჯიშვილმა ასწავლა,მერე ვის ახსოვს სომხეთში სარაჯიშვილი? რას ირჯებოდა ის ოჯახაშენებული, სხვა ვერავინ ნახა უკეთესსი და ღირსეული კონიაკის დაყენების ტექნოლოგია რომ ესწავლებინა?
აქ ბერლინის გამოფენაზე სომხები ფართედ არიან წარმოდგენილი, კონიაკი, ღვინო, ბროწეულის წვენი და სხვა მრავალი რამ აქვთ გამოფენილი, თუმცა ძირითადი აქცენტი კონიაკზე კეთდება და წარმატებითაც ყიდიან.
ქართული ღვინოებიც დიდად ვერაფრით დაიკვეხნიან, ხარისხი საშუალო, მარკეტინგი სუსტი, ფასები მაღალი... ამიტომაც არ ყიდულობს ევროპელი მომხმარებელი ქართულ ღვინოს და არც გაემტყუნება...
სომხები მიზანმიმართულად ავრცელებენ ამ ინფორმაციას და გარკვეულ შედეგსაც მიაღწიეს, მრავალ ქვეყანაში სომხეთს იცნობენ როგორც ღვინის წარმოების დაწყების კერას, ქართველები პასიურობენ...
ღვინო ,,არენი" გაგისინჯავს? მე გავსინჯე, ძალზედ სუსტი ღვინოა, ვერაფრით მოიხიბლები კაცი, თუმცა შეიძლება ეგ პრობლემაც მოაგვარონ, ჩამოიყვანენ ფრანგ ტექნოლოგს და დააყენებენ ნორმალური ხარისხის ღვინოს...
აკი კონიაკის კეთებაც სარაჯიშვილმა ასწავლა,მერე ვის ახსოვს სომხეთში სარაჯიშვილი? რას ირჯებოდა ის ოჯახაშენებული, სხვა ვერავინ ნახა უკეთესსი და ღირსეული კონიაკის დაყენების ტექნოლოგია რომ ესწავლებინა?
აქ ბერლინის გამოფენაზე სომხები ფართედ არიან წარმოდგენილი, კონიაკი, ღვინო, ბროწეულის წვენი და სხვა მრავალი რამ აქვთ გამოფენილი, თუმცა ძირითადი აქცენტი კონიაკზე კეთდება და წარმატებითაც ყიდიან.
ქართული ღვინოებიც დიდად ვერაფრით დაიკვეხნიან, ხარისხი საშუალო, მარკეტინგი სუსტი, ფასები მაღალი... ამიტომაც არ ყიდულობს ევროპელი მომხმარებელი ქართულ ღვინოს და არც გაემტყუნება...
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
თბილისელი სომხები, ძველი თბილისური შთამომავლობის, 100% თვლიან რომ დავით სარაჯიშვილი წარმოშობით სომეხი იყო. არ ვიცი რის საფუძველზე, გარეგნობით ნამდვილად არ გავს სომეხს.Makena wrote:ვის ახსოვს სომხეთში სარაჯიშვილი? რას ირჯებოდა ის ოჯახაშენებული, სხვა ვერავინ ნახა უკეთესსი და ღირსეული კონიაკის დაყენების ტექნოლოგია რომ ესწავლებინა?
..
ალბათ იმიტომ რომ სარაჯიანი ძველი სომხური დაწინაურებული გვარი იყო.
და ფუძე სარაჯი საბას მიხედვით, ქართულია და ქვის ან ხის ღარს ნიშნავს, რომელშიც სითხე მოედინება.( თუმცა ამ სიტყვის საბაზე ადრინდელ წარმომავლობაზე არაფერი ვიცი)
სავარაუდოდ აქ რუსული ინტერესები იდო, და რუსეთიდან ფინანსდებოდა , ისე როგორც ყველა წარმატებული სომხური საქმე საქართველოში და მის გარეთ.
ერთი ეს გამაგებინა ვინ მართავს რუსეთს? სომხები ნაღდად არა, არც ებრაელები როგორც ამას აპიარებენ. არც ვანკა რუსები, არამედ ვიღაც სხვები, რომლებიც საქართველოს ვერ იტანენ და სომხური პრიმიტიული ფენომენი ყველაფრის მითვისებისა იხმარეს, თუმცა არ მგონია დამანგრევლად წარმატებულად.
დღეს ჩვენ რომ იდიოტები და ყოვლადბედოვლათები ვართ ესეც მაგათი ნამუშევარია.
ადრე არ იყვნენ ქართველები ასეთები, ამას ისტორია მოწმობს.თუმცა ამ ისტორიაშიც ქართველთა გამყიდველობას და უვარგისობას ქექავენ.
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
Last edited by qvevri on 25 იან 2011, 23:19, edited 1 time in total.
ცოტ-ცოტა ღვინოზე და ქვევრებზე...
კარგით, მაშინ მე მექნება თქვენთAნ ერთი შეკითხვა, როდის მოვიდნენ ზომხები დღევანდელ ტერიტორიაზე ამ კითხვაზე პასუხი მაშინვე მოჰფენს ნათელს მთელს ზომხურ ერთადერთობასა და განუმეორებლობას აბა ისტორიკოსებში გაიკითხ-გამოიკითხეთ... (მე უკვე ვიცი )
Last edited by qvevri on 25 იან 2011, 23:20, edited 1 time in total.